Ну, от і вересень скінчився,
А як же швидко відлетів…
А жовтень весь причепурився
І далі в осінь нас повів
У ту чарівну, незрівнянну,
Що помаранчем заблищить.
У золоту і полум’яну…
У надзвичайну й дивну мить,
Що ще порадує серденько
Красою неба і квіток.
І поведе нас помаленьку
У світ незвіданих казок.
У жовтні теж краса здивує,
Хоч путь лежить в холодну даль.
Плоди останні подарує
І розіллє свою печаль…