Земля-планета… Ну, хіба ж не диво?
Хіба ж не казка все, що є на ній?
Тут так прекрасно, радісно, красиво
На цій Землі чарівній і живій…
Тут все, мов казка, просто й дивовижно,
А скільки звуків, кольорів навкруг…
Пісень чарівних, що звучать так ніжно,
І весь у квітах дивовижний луг.
А скільки трав, листочки незбагненні…
І аромати, що пливуть довкіл…
Поля навколо і ліси зелені,
А скільки скрізь метеликів і бджіл,
Жуків, пташок… І все гуде, співає,
Тріпоче крильцями і звуки видає.
Струмок веселий до ріки збігає,
А скільки щастя в цьому світі є!
І ти в цій казці знаєш — ти людина,
Умієш відчувати і любить.
Ти неповторна і така єдина.
То ж треба мудро на землі цій жить.