Ніч заходить, темно надворі,
Вітер стих і ліг відпочивати.
Зорі засвітилися вгорі
Й люди і собі ідуть до хати…
Та й усе готується до сну:
Й квіточки пелюстки постуляли.
Не приспати лиш страшну війну…
Тиші хочеться, щоб не стріляли...
Хочеться, щоб як колись було —
Свято на Івана на Купала…
Вогнище аж неба досягло,
Молодь розважалась й танцювала…
Казка на околицю села
До людей приходила щаслива.
І було багато в ній тепла,
Радості, зачарування, дива…
А сьогодні в нас іде війна,
Всюди смерть і людям не до свята…
І принишкла казка чарівна,
Не лунає музика крилата…