Надія Красоткіна

А—Я

Обнова осені

Погідний день… Теплесенько й чудово,
І ні хмаринки в небі — голубінь…
Красиво дуже й навіть загадково,
Вітрець не дише, надворі — теплінь!
Аж хочеться у небеса злетіти,
Бо там, як в казці, просто дивина!
А сонечко продовжує світити,
Погода надзвичайна і ясна.
Хоч це вже осінь, листячко жовтіє,
Та ще потроху, лише де-не-де.
І від тепла бджола на квітці мліє,
І пісню джміль над квітами гуде…
Шпаки зібрались у великі зграї
Аж на пів неба! Зграя чимала…
Летіти їм удаль, за небокраї,
Бо скоро вже не буде в нас тепла.
Хоч повернулося воно неждано,
Бо літечко назавжди відійшло…
Та осінь — королева гарно вбрана,
Послала щедро нам своє тепло…
Своє, осіннє, навіть загадкове,
Бо ніч була холодна, ще й яка…
А вдень ось щастя різнокольорове,
Цвіте усе від руж до будяка!
Така от осінь… Гарна і чудова,
І дуже світла, просто чарівна.
Щодень на ній якась своя обнова,
Щоразу краща, просто дивина!