Одумайтесь і схаменіться, люди

Весна-красна! І розцвітають квіти,
Пташки вертаються, несуть пісні.
Весні радіють і дорослі, й діти,
Бо дні вже довгі, теплі і ясні.
Летить весна й на серці звеселіло,
Вона ж така чарівна, запашна.
Все оживає, зацвітає сміло…
Весна не знає, що у нас війна.
Бо у природі є свої закони.
Усе в ній точно, просто й до пуття.
Та на війну немає заборони,
Вона приходить й знищує життя.
І не приносить радості нікому,
А лише горе, сум, біду страшну.
Це людям і державам всім відомо,
Та люте зло породжує війну.
А нащо людям інших убивати?
Яке переконання їх несе?
Міста чужі красиві руйнувати…
І нищити нещадно в світі все…
Одумайтесь і схаменіться, люди!
Не треба нам ні горя, ні біди,
А тільки щастя, радість, мирне небо
І щира пісня радості завжди.