Ой, річечко! Я ось до тебе йду,
Водичка вже нарешті потепліла!
У хвильках ніжних радість я знайду,
Вона від сонця вся заголубіла
І манить, кличе, радісно зове,
У прохолодну воду закликає.
Воді радіє все-усе живе,
Все від води росте і зацвітає.
І люди поспішають до води:
На озеро і до ставка, на річку.
Приходять всі поплавати сюди,
Відчути врешті чарівну водичку.
Після холодної й тривалої зими
Похлюпатись, поплавати можливо…
Світанок випливає із пітьми.
Краса чарівна! То хіба ж не диво!