Яка краса у небі, дивовижна!
Рожеві хмарки, синє й сіре тло.
Природа незрівнянна, гарна, ніжна,
Дарує людям радість і тепло.
Хоч пізня осінь, але дуже гарно,
Он між хмарками сонце виграє.
Буває в небі й сонячно, і хмарно,
Та несказанне диво в цьому є.
Дивлюсь на небо і душа радіє,
Як не радіти, як така краса!
Природа завжди дивувати вміє,
У ній бувають різні чудеса.