Опускається сонце все нижче,
День стомився і спати йде.
Мрійно вечір колише тишу,
Прохолоду з собою веде.
Літній вечір розсипав зорі,
Віддзеркалив їх у воді.
Кличуть вдаль небеса неозорі
І летять в них серця молоді.
Он тумани встають над рікою,
На траву випадає роса.
Ніч накриє усе темнотою
І прийде в світ нова краса.
Не така, як удень, кольорова,
А незвична, п’янка, терпка…
Ніжна, тиха і загадкова,
Темна й тепла, й така м’яка.
Місяць випливе серед ночі,
Все освітить: ліси й поля…
І пошле людям сни пророчі,
Й колихатиме всіх Земля…
І шептатиме людям казку,
Заспіває м’які пісні…
Принесе спокій, щастя і ласку,
Світлі мрії і сни ясні…