Орда російська в чорну землю ляже
Здобудемо ми скоро перемогу
І станем жити в мирі і в теплі.
Ми вийдемо на праведну дорогу
І процвітати будем на Землі.
Бо це наш край, наш дім, своє подвір’я.
Земля з дитинства рідна й дорога.
Й над головою рідні всі сузір’я,
Розквітне щастя, пропаде нудьга.
Й почне дитячий сміх довкіл лунати,
І чарівні звучатимуть пісні.
Ми будемо творити, будувати,
А дні прийдуть чудові і ясні.
Та ще війна і ворог в нас стріляє,
Будинки рушить, школи і сади…
Він людяності й крихточки не має,
Таким він був в усі віки, завжди.
Та все початок і кінець свій має.
І хто війну у край мій принесе,
То й сам загине люто і сконає,
І втратить і життя, й що мав — усе!
Тож начувайся клятий, підлий враже,
Твої вже підраховані всі дні.
Орда російська в чорну землю ляже,
А ми співати будемо пісні.