Освіта — колиска! В колисці — дитина!
Чиновників добрих зібралась родина —
Колишуть, не можуть спокійно дихнути...
Старається кожен — від себе штовхнути!
Та так розгойдали — колиска літає!
І часом з колиски — дитя випадає...
Усі наполохані, всяк норовить
Вину всю на меншого рангом звалить...
Нелегка дісталась колисочці доля,
Та зверху над нею висить парасоля.
Від зливи і спеки її захищає,
Накази, як манну небесну, спускає...
А бурі житейські розбурхують море,
Трапляється часом з колискою горе:
То вітер колисочку перекидає,
А то парасолю назад вивертає...
Як трапиться часом затишна хвилина,
Тоді у колисці радіє дитина...