Чарує серце осені пора,
Милує очі, душу пригортає.
Квітковий рай ще посеред двора,
Нам спогади про літо повертає,
Та осінь вже… Й пастельні кольори
Переважають в лісі і у полі
І небо часом хмуриться згори,
На дереві жовтіє лист поволі…
І все це в душу суму додає,
І спогади частенько навіває…
То в осені краса і казка є
І гарно так лиш восени буває.
Так безконечно світло на душі
І так спокійно, затишно і тихо…
Без спалахів, без гроз і метушні…
Краса осіння для душі утіха…