Останній день осінній… От і все.
Піде в минуле осінь без печалі…
А час все, що було в ній, віднесе
Уже назавжди у далекі далі.
Лиш в пам’яті залишиться вона
Комусь приємна, а комусь не дуже.
Для когось у житті була значна,
А іншому до неї геть байдуже…
Вона була для когось золота,
Казкова, світла й квітами буяла…
Для іншого важка і непроста,
З негодою й дощами поливала…
Але якою б осінь не була,
Уже пішла і вороття немає.
Було багато в ній краси й тепла,
Та от тепер зима вже поспішає
Й сніжок послала, вісточку, що йде
І, що її потрібно зустрічати.
Вона мороз з собою приведе
І снігом замете навколо хати.
І все затихне — поле і ліси,
І звірі в нірках будуть зимувати…
Та буде скрізь багато ще краси
Такої, що й в словах не передати…
То іній враз на сонці спалахне,
То сніг чарівно вранці заіскриться.
А то сніжок з небес нараз сипне,
То від тепла вода заструмениться…
Іде назавжди осінь… Прощавай!
Нічому в світі вороття немає…
Тож білу зиму радісно стрічай
І хай вона сніжком нас посипає…