Туман густий усі стежки залив,
У світі раптом стало біло-біло.
Ранковий промінь землю освітив
І все довкола ніжно заіскрило.
І засвітилась радісно земля,
А крапельки заграли веселково.
Мов зачаровані усі ліси й поля.
Так дивовижно, просто пречудово!
Останній день у жовтні. От і все.
Він посилає чари й справжнє диво.
Чарівний свій дарунок нам несе,
В природі загадково і красиво…
А завтра в двір вже листопад прийде,
Ще зменшить день, подовжить чорну нічку.
У небо сиві хмари приведе,
І зробить холоднішу нашу річку.
Ще місяць осені, та вже вона не та,
Краси у ній так залишилось мало…
І скрізь переважає пустота,
Хоч квітів ще повсюди є чимало.