Ось жовтень яблучка вмиває
І квіти миє просто чарівні…
Він по землі упевнено ступає…
Та вже коротші стали дні
І довші ночі чарівні і темні,
Хоч холодів великих ще нема.
Та ночі довгі стали і таємні,
А от попереду — зима, зима…
А що зимою нас усіх чекає?
Ну, як завжди, завії і сніги…
Та достеменно ще ніхто не знає,
Бо на землі на нашій — вороги…
І нам їх треба зараз подолати,
І знищити в країні люте зло.
Із України злу орду прогнати,
Щоб на землі їх й духу не було.