А на землі вже осінь догорає,
І до зими усі шляхи ведуть.
У небеса душа моя злітає,
Туди, де мрії чарівні живуть.
Де диво-птахи в синьому просторі
Торкаються до білих хмар крильми.
Ну, а вночі там сяють ясні зорі
І поглядом стрічаються з людьми.
Моя душа захоплена красою,
Що нам земля дарує восени.
Я нею аж засліплена порою…
А надворі вже голі ясени…