Мелодії осінні за вікном
У душу линуть, линуть, не вгавають.
І жовтим, мокрим від дощу листком
Дерева щільно землю накривають.
І меланхолія повсюди розпливлась,
Вже павутинки срібні не літають.
І хоч природа гарно одяглась,
Та сумно якось гілочки співають
Бо листячко злітає раз у раз,
А небо затяглося темно-сірим.
І від дощу не видно тих прикрас,
Що вабили нас плодом переспілим.
І меланхолія у настрої бринить,
І музика така, що серце крає.
Та все одно, це надзвичайна мить,
Така в осінню пору лиш буває.