Осіння позолота, чари, квіти —
Це неймовірно дивовижний світ!
Співати хочеться, всміхатися, радіти…
А жовте листя вже летить, летить…
Встеляє все навколо килимами,
Чарівним золотом, що вабить зір…
Бездонна голубінь ясна над нами,
У кольорах яскравих цілий двір!
Усе цвіте барвисто і чудово,
Краса безмежна до сердець струмить.
І на душі стає так чисто, світанково,
Бо це осіння чародійна мить.
Жовтаве листячко у сонечку сміється,
Чарує всіх і від роси блищить.
В осіннім вальсі у повітрі в’ється
І не спиняється, летить собі й летить…