Осіння пора чарівна і зваблива,
У синяві неба ясного.
І стільки тут кольору, величі й дива,
А ще павутиння дзвінкого.

Пташки вже у вирій давно полетіли,
Рясніє в намисті калина.
Осики, берізки й дуби пожовтіли
І тихо зітхає долина.

А вітер дихне і злітають листочки,
І шумно у лісі в цю пору.
У барвах чарівних ліси і гайочки,
А вітер злітає угору…

І враз зазвучать в верховітті оркестри,
Трембіта у соснах заграє,
Засвище у дудочку вітер-маестро…
А листя злітає, злітає…

Це осінь п’янка кольорова й мінлива
Під сонечком щедрим розквітла.
І стільки в ній радості, казки і дива
Тривоги і ніжного світла.