Осіння свіжість, ранок настає,
А від роси травичка просто сива.
Як на землі краси багато є!
І я іду по цій землі щаслива.
А наді мною сині небеса
І сонце промінці нам посилає.
То ж душу заворожує краса,
Ще й вітерець у гіллячку співає.
Дарує осінь різні кольори,
Казково все кругом розмалювала…
В барвистому й червоному двори,
Ще й золото усім пороздавала.
А вранці свіжо… І туман бринить
На річкою і низько над лугами…
А сонечко вставати не спішить.
І ліс не радує чарівними піснями…
Бо це вже осінь по землі іде,
Картини скрізь казкові вишиває.
Та скоро квіт не лишиться ніде,
А дерево листочки поскидає…