Хтось зранку в синім небі малював,
Мабуть шедевр хотів створити.
Чи, може, просто пензля витирав,
І положив на сонечко сушити…
Картина недописана була
І так весь день ніхто і не торкнувся.
Лише від літака легка стріла…
Та от художник, мабуть, повернувся.
У надвечір’я все підфарбував
В рожевий ніжний і у темно-синій.
Свою картину все ж домалював
Й повісив зовсім низько у долині.
А потім вечір стер усю красу
Й туман розвісив білий над рікою,
Розсипав густо на траві росу,
Засяяв тихо зіркою ясною…