Осінні квіти, чарівні жоржини!
Всі розміри в них є і кольори.
Вони цвітуть на клумбах й коло тину,
І славлять цвітом сонечко згори!
Ще славлять осінь — пору золотаву,
Й несуть у світ чарівність і красу.
Співають славу, переможцям славу!
Й тримають на пелюсточках росу,
Що виграє під сонечком барвисто
Мов діаманти… Ох, яка ж краса!
І на душі стає від того гарно й чисто,
Бо є ж у світі справжні чудеса!
І серце гріють дивовижні квіти,
Дають надію на прийдешні дні.
І дивляться у вічі, наче діти,
І створюють свої нові пісні.