Уже в полях достигла гречка,
З колоссячка сплели вінець.
Добігли мальви до вершечка...
Оце вже й літечку кінець.

Та сонечко так щедро сяє,
Метелики на цвіт летять.
В траві шовковій спів лунає —
Це коники у ній дзвенять.

Від спеки вдень травичка мліє,
А ввечері — туман клубком.
І в час, коли вже вечоріє,
З долини віє холодком.

Спекотні дні — холодні ночі.
Чарівна, неповторна мить.
Все одцвітає неохоче,
У вирій літечко летить.

Бо й ластівки вже полетіли,
Лелеки теж зібрались в путь.
А верби гіллячко спустили
Та осені приходу ждуть.