Осінні ранки досить прохолодні,
Роса колюча, холодно ступить…
Та буде ще тепленько вдень сьогодні,
А зараз все під сонечком блищить
І сяє дивовижно, срібно-срібно,
Немов створив це диво чародій.
Розвісив крапельки повсюди дрібно,
Поглянь, як гарно! Зупинись, постій
І помилуйся дивною красою,
Що зачарує серденько умить.
Вона вражає душу чистотою,
І радістю наповнює, п’янить.
А де-не-де і листячко жовтіє,
Осінні квіти вже пішли у цвіт.
А чисте небо ніжно голубіє.
Який чарівний, неповторний світ!