Надзвичайні осінні ранки,
Гарний вересень — просто диво!
Над рікою легкі серпанки…
Так чудово, а як красиво…
Йдеш, неначе потрапив в казку,
Біле марево ніжно в’ється.
Все дарує чарівну ласку…
Сонце ген над ставком сміється.
Світлі промені нам дарує,
Щоб ласкаво усіх зігріти.
Ніжно горнеться і цілує,
Ніби ми його рідні діти.