Надходить вечір… Сонечко сідає,
Прощальний посилає промінець.
А вечір вже за плечі обнімає,
І гасить промінь. От і дню кінець.
Тож темінь розливається тихенько,
Шле дивні чари, вітерець затих.
Одна частинка неба вже темненька,
Ось темінь вже в деревах золотих.
Ще тільки мить і буде ніч повсюди.
Що ж, вечір дуже швидко відлетів.
І вже до сну готуються всі люди,
Осінній день в минулий час поплив…