Осінній день швидесенько скінчився.
Тож сонце одсвітило і пішло
І вечір враз прийшов, не забарився
Та сутінками землю затягло.
Все небо щільно вкрилося хмарками…
Надія жевріє, що дощик все ж пройде.
Немає зірки жодної над нами,
А чорна нічка привидом бреде
Та холод перед себе посилає
І з вітром закидає у хати.
Господар щільно двері зачиняє,
Щоб подих сонця в хаті зберегти.
А тиха ніч безшумною ходою
Іде і стелить темінь по землі.
Скрізь чорно-чорно: в полі, над водою…
Усі спішать сховатися в теплі.