Осіннє небо затяглося
Хмарками сірими усе.
Похолоднішало… Здалося,
Що ніч сніжок нам принесе.
Так швидко стало вечоріти:
З обіду сутінь надворі.
Коли і сонечку світити,
Як сірі хмари угорі.
Осінній морок заповзає
У вікна, двері і в шпарки.
А день не виспався, дрімає…
І сплять за хмарами зірки…
Та й ніч через якусь годину
Все темінню заволіче.
Покличе в теплий дім людину,
Хоч мав би бути день іще…
Осінній морок вже згустився
І ніч заходить у вікно.
От вогник в хаті засвітився…
Десь люди дивляться кіно…
А осінь до зими простує
І холодніше все стає.
Вітрець у полі занудьгує,
Мороз усі річки скує.