Осінній ранок за вікном сіріє,
Дерева голі, листячка нема.
Та квітів так багато, є надія,
Що ще не скоро прилетить зима.
Бо ж квітів — море! Так їх скрізь багато,
Й такі яскраві, дивні кольори…
Надвір виходиш, а навколо свято —
Заквітчані казково всі двори.
І в серці радість. Снігу ще немає,
Хоч прохолодно, а яка краса!
Вітрець затих, завмер, не повіває,
А від туману на квітках роса…
Чарівно, гарно, просто дивовижно,
Від квітів — радість на душі, тепло.
Поміж хмарками гляне сонце ніжно,
Щоб на Землі тепліше всім було…