Осінній ранок спохмурнів
І тиха річка почорніла.
З верби малий листок злетів,
Подумав, що він має крила…
Але на воду опустивсь
І човником по ній мандрує.
Ще не втонув, не потопивсь,
На хвильках весело гарцює.
За ним і другий полетів,
Побачив вдалині синичку.
Злетіти в небеса хотів,
Та впав на березі в травичку.
А зовсім скоро полетять
Усі листочки за вітрами.
І будуть вулиці встелять —
Це листопад пройде садами.