Осінній ранок ще не встав, дрімає
І сірий сум розлився за вікном,
Бо небо сіре, сонечка немає,
Все загорнулось сірим полотном.
Такі вже дні прийшли, і що робити?
А грудень нанівець скоротить день.
Тож будем в темноті тоді вставати,
І пташка не співатиме пісень,
Які пісні? Як холод допікає,
І голод губить, як тоді співать?
А до весни далеко, кожен знає…
Тож зиму треба якось зимувать…