Осінній біленький тума́нець і тиша.
Все вкрилося ніжним серпанком.
Так тихо, що й вітер, здається, не дише
І сиро, та холодно ранком.
Це осінь глибока, зима на підході.
Поснули дерева безлисті.
Чарівність і спокій, та лад у природі,
Вночі в небі зорі іскристі.
А ранок чомусь прокидатись не хоче,
В серпанковій тиші дрімає.
І сонечко в небо повзе неохоче
Та всім колискову співає.