Осінь барвами грається, різні в ній кольори…
Промінцями всміхається, то дощем ллє згори.
Розсипається росами, квіточками цвіте,
А вербовими косами все мете і мете.
Так вітрець ними грається, листя в воду скида.
Він й берез не цурається, лист йому не шкода.
Він й без вітру вже падає… Осінь листя збира…
Нам про зиму нагадує, скоро їй вже пора.
Ну, а поки втішаймося, ще краса золота.
Йти у парк намагаймося, там краса непроста…
З клена лист осипається, хоч і вітру нема.
Осінь з нами прощається. Потім буде зима.
Ще пора листопадова саме в пору прийде.
Ситуація патова — ні листочка ніде…
Вітер в гіллячку грається, спротиву вже нема.
Холод трохи кусається. Незабаром зима.