Ну, от і осінь в зиму перейшла,
Легкий сніжок випурхує із хмари.
Що ж, осінь відлетіла, відбула,
І будем ждати від зими удари
У вигляді морозів і снігів,
Хурделиць білосніжних і завії…
Вітрів студених, лютих холодів,
Та з крапелькою щастя та надії,
Що, все-таки, оця зима мине
І вдасться знову нам весну зустріти.
І пташка прилетить, крилом майне.
Нам пощастить у мирнім краї жити.
Ну, як там буде й що чекає нас
Ще невідомо, але є надія.
А зрештою — усе покаже час…
Я ж поки про весну прийдешню мрію.