Всіх чарує осіннє диво,
Заворожують небеса.
Осінь гарна й така мінлива,
У довкіллі п’янка краса!
Все міняється за годину.
Лист летів, а уже нема.
Пригорнув вітерець билину,
Їй чудово, бо не сама.
На вітру павутинка в’ється
І мелодію виграє.
Сонце щире до нас сміється…
Щастя в цьому і радість є.
І скажіть, ну хіба не диво,
Що повсюди така краса!
Що всміхаються всі щасливо
І повсюди є чудеса!