Ну, от. Нарешті потепліло,
Морозу уночі нема.
Бо що ж то вже було за діло —
Посеред осені зима!
Не так вже холодно раненько,
Та й квіти знову зацвіли.
І стало знову скрізь гарненько,
Морози десь собі пішли.
То й добре. Осінь подобріла
І кольорами виграє.
От хмарка враз закапотіла,
А дощик хай собі поллє,
Бо все напитись добре хоче
Перед зимою досхочу.
То ж дощик хай собі хлюпоче,
Дивлюсь на крапельки дощу.
А сонце вийде — потепліє,
І засиніють небеса.
В нас на тепло ще є надія,
Ще буде радість і краса…
Бо ж осені лиш половина,
Ще й помаранчем не цвіла.
Лиш зарум’янилась калина,
Верба жовтіти почала.
А буде ще краса чарівна
І прийде казка у ліси.
Про осінь скажуть: «От царівна!»
Бо стільки буде в ній краси.