Гляньте, осінь під вікнами ходить,
Щиро золото всім роздає.
Вітер пісню веселу заводить,
Павучок павутинку снує.

Осінь нас на вірші надихає —
Стільки в неї щедрот і краси!
Фарбу щиро свою розливає
На поля, на луги, на ліси.

І така вона гарна, мінлива,
І така неповторна весь час...
То весела, то тиха, журлива,
Але завжди захоплює нас.