Скоро осінь. Подовшали ночі,
А по небу — пташині ключі.
Покидають свій край неохоче,
Сум з собою й печаль несучи.
Відлітають удаль через море,
Через гори у теплі краї.
Вже повітря холодне й прозоре
І безмовні та темні гаї.
Скоро осінь, тепло пропадає,
Накрапають постійно дощі.
Сіра хмара все небо вкриває,
Темно й холодно стало вночі.
Лише айстри цвітуть, наче зорі,
Бо лишились у ріднім краю.
А пташкам — небеса неозорі
Пропонують дорогу свою.