З небес чарівно осінь усміхнулась
Й тепло приємне всюди розлила.
І до дерев легенько доторкнулась,
Й туманом білим все заволікла.
Краса і тиша ніжно серце тішить,
Душа летить у небо голубе.
А листя кожен день все золотіше,
Так осінь розфарбовує себе…
То ж гама кольорів — не передати!
Відтінків — просто не злічити всіх…
Та скоро буде листячко злітати,
І понесе по світу вітром їх.
А поки гарно, дуже кольорово,
І тепло-тепло, просто дивина.
У нашім краї осінь пречудова
І неповторна, світла і ясна.