Осінь, осінь. До зими далеко.
Пролетіла юність, як лелеки.
Полетіла ген за небокраї.
І стою я у осіннім гаї.
Зупинилась тільки на хвилинку —
Причепились срібні павутинки
До калини, що уся в намисті.
Я іду по золотому листі.
Вітер, вітер поміж віт гуляє
І листочки як роки зриває.
Може сон це, а можливо казка.
Дай тепла нам, осене, будь ласка.