Холодно, сиро, погода похмура,
Листя опале лежить.
То у природі вже осінь-зажура,
Та неповторна й ця мить.
Миті усі у житті неповторні,
Більше не буде таких.
В небі то сіро, то хмарки проворні.
В серці то сумно, то сміх...
А у природі вже осінь-зажура,
Листячко вітер несе...
І зазвучала враз клавіатура
Тихо про осінь, про все...
Звуки п’янкі до душі припадають,
І розчиняються там.
Щиро нектаром своїм напувають.
Солодко й щемно серцям...
Музика, вітер і осінь-зажура
Тихо в природі звучить.
Листя розмокле, погода похмура
Часом дощить і дощить...