Частіше вранці туманіє
Й пізніше ранок настає.
І от калина червоніє.
І в цьому щось тривожне є.
Бо літечко біжить все швидше
Й завершить скоро біг воно.
А спека вдень все рідше й рідше…
І от туман, як полотно
Над річкою розливсь біленько
І тихо вечір настає.
Ніч опускається швиденько…
І в цьому дивні чари є.
Бо висипають в небі зорі,
І всюди спокій, тишина…
Шляхи у небі неозорі,
А нічка зоряна, ясна
І тепла-тепла, романтична,
І світлячки в густій траві.
А пісня ніжна і лірична
Несе мелодії живі
І в саме серце проникає
Найкращі будить почуття.
А зовсім скоро все втихає
І сон приносить забуття…
Ах літечко! Чарівна казка,
Повсюди квіти і тепло.
Любов, романтика і ласка…
От би воно весь час було…