От і липень закінчився.
Спека трохи відійшла.
Літній день дощем умився,
То ж поменшало тепла.
І задумались пташата,
Стали тихі, мовчазні.
Треба в вирій відлітати,
То які вже тут пісні…
Їх далека жде дорога
Через гори і ліси.
І у серденьку тривога.
Їм тепер не до краси.
Треба крила готувати,
Щоб здолати всі путі.
Скоро будуть вирушати,
Й це нелегко у житті.
Кинути гніздо затишне,
Рідний край, гаї, поля…
Це довкілля рідне, пишне,
Де цвіте уся земля.
Але треба відлітати,
Бо прийде страшна зима.
Шкода все це покидати.
Так, а вибору нема…
То ж задумались пташата,
І літають в тишині.
Важко все це покидати,
Тому птахи мовчазні.