Ну, от і осінь. Задощило
І холодніше стало враз.
Було ж улітку дуже мило…
Воно ж пішло в минулий час
Назавжди. Просто полетіло
І не повернеться до нас.
А як же жарко сонце гріло,
А скільки скрізь було прикрас…
А скільки квітів — незбагненно!
І сонця ніжний промінець
Так припікав усіх вогненно,
Та в світі є всьому кінець.
Прийшли до нас деньки осінні,
То ж покоротшав білий день.
Ще будуть ночі горобині,
І стане враз не до пісень.
Вже скоро листя пожовтіє,
Й у світ за вітром полетить.
Уже й калина червоніє,
А сіре небо все дощить…