Ох, літечко! Яка ясна пора!
Як гарно, тепло, лагідно повсюди!
Чарівні квіти посеред двора,
Й привітніші, та ласкавіші люди.

От небо волошково зацвіло,
І білі хмарки бавляться на ньому.
Дощу давненько, правда, не було,
Та все іде по розкладу земному.

Десь випав дощ, а десь іще пройде,
Не все нараз і треба почекати.
Колись нам вітер хмару приведе
І буде славний дощик накрапати.

Дарує сонце ніжні промінці
І так приємно ласку цю приймати…
Весь час надворі і в кінці кінців
Не хочеться й заходити до хати…