Багато різних квітів на землі,
Усі прекрасні, чарівні і ніжні.
Великі, надзвичайні і малі,
Усі казкові, просто дивовижні!
Та первоцвіти, що після зими,
Чарують кожного чи не найбільше.
І ними всі захоплюємось ми,
У них щось неповторне найсвітліше.
Бо як заквітнуть — поле ожило!
І ліс заграв і зазвучав привітно.
У квітах тих — надія на тепло,
Весна підкралась тихо й непомітно…
А сонце шле проміннячко своє,
Земля нараз всміхнулась квіточками.
У світі зараз стільки казки є,
І йде вона полями і лісами…
Тож поспіши і ти у ті поля,
У ті ліси, де квітнуть первоцвіти.
Поглянь, яка красива в нас земля…
Тож є причина світові радіти!