Наближається зима все швидше,
Подих відчуваємо її.
І стає щоразу холодніше,
Теплі речі беремо свої.
Кутаємось, щоб якось зігрітись,
Бо мороз спокою не дає.
А в душі бажання — веселитись,
На калюжах ковзанка вже є!
Хтось не стримався і посковзався,
Хтось упав, не втримавсь на льоду.
Кожен з них в дитинство повертався,
Я також до ковзанки іду…
І дитинство враз своє згадаю,
Як із гірки мчалася не раз…
Я про роки власні забуваю,
Бо уже сковзатися не час…