Один урок найперший — не багато,
Та він вказівку у житті дає.
І піднімає в небеса крилато,
Тому у ньому сила й мудрість є.
Бо він усім дороговказом буде,
Батькам і дітям, щоб в добрі жили.
Це нам сьогодні дуже треба, люди,
Бо ми такі дороги вже пройшли…
Такі болота, хащі та загати,
Крізь втрати, смерть і кров, через біду…
Що будемо до скону пам’ятати…
До цього горя й слів я не знайду.
А діти підростають… Їм важливо
Проміння сонця у душі нести
І бачити в усьому казку, диво,
У майбуття тепло й любов нести…
Тому потрібно діточок навчати,
Вести сьогодні їх у майбуття.
Тепло душі своєї віддавати,
Щоб добрим й світлим в них було життя.
Тому урок найперший — то важливо,
Він промінець від сонечка несе.
Хай буде мир й життя, неначе диво!
З добром у серці ми здолаєм все…