Для мене перші вчителі були
Моя матуся і мій любий тато.
Вони мені не лиш життя дали,
А ще всього багато-пребагато!
Бо вчили вибирати ті путі,
Де правда й доброта завжди в основі.
І говорили істини святі,
А ще прислів’я мудрі і чудові.
Любов’ю серце повнили моє,
Її по вінця в душу наливали.
Привчали до труда дитя своє,
А за погане спуску не давали…
Усі жили з любов’ю до краси,
Вона ж навколо нас цвіла, буяла.
Ми слухали пташині голоси,
А в небесах веселка часто грала.
Батьки вели в життя дитя своє
І вчили всім завжди допомагати.
Тепер про це пишу — усе, як є,
Бо перші вчителі — це батько й мати.