Щодня радію сонечку і літу,
І тій красі, що радість всім несе.
Радію зелені чарівній, цвіту,
Бо надзвичайно дивовижне все!
Навколо глянеш, як не порадіти,
Як на пелюстках світиться роса!
А скільки цвіту! Скільки того цвіту!
По всій землі чарівність і краса!
І пурхають метелики барвисті,
Кружляють і сідають на квітки.
А небеса блакитні й чисті-чисті,
Та цілий день виспівують пташки.
А від жари все просто розімліло
Й жде прохолоди, що на ніч прийде.
Від спеки навіть небо побіліло,
Та нічка прохолоду приведе.
І буде ніжна тиша вечорова,
І вийдуть на оглядини зірки.
Та зникне ніжна гама кольорова
І холодок повіє від ріки.
Все заспокоїться і ляже спати,
На відпочинок цілий світ піде.
А місяць буде Землю оглядати,
Щоб не порушив сну ніхто ніде.