Світанок… Ну, хіба ж не диво?
Все в щирім сяйві осяйнім,
Так ніжно світиться й красиво
Й шле надзвичайну радість всім.
І зачаровує серденько,
Підносить душу в височінь.
Краса навколо, так близенько…
Злітай увись! У небо линь!
Повсюди чари, подивися,
Та просто подих затамуй!
І чарами насолодися,
А радість в серці не гамуй!
Ця дивина дарує крила,
Що просто в небеса несуть.
У цій красі велика сила
Й всього земного справжня суть.